27 березня - Міжнародний день театру
С.БРУСНИЦЯ ТІСНО ПОВ`ЯЗАНЕ З ТЕАТРОМ , АДЖЕ В СЕЛІ 7 ЧЕРВНЯ 1892 РОКУ НАРОДИВСЯ СИДІР ІВАНОВИЧ ТЕРЛЕЦЬКИЙ - ЗАСНОВНИК ПЕРШОГО БУКОВИНСЬКОГО ТЕАТРУ, РЕЖИСЕР , АКТОР , ТЕАТРАЛЬНИЙ ДІЯЧ.
На вході Центру культури та дозвілля в с.Брусниця , встановлено меморіальну дошку Сидіру Івановичу.
В сільській бібліотеці на постійній фото - виставці "Просте обличчя непростої людини", серед видатних людей Брусницької громади теж розміщена коротка біографія з фото Сидіра Івановича. Учасники Клубу за інтересами Дитячий Театр Книги "Веселка", який працює на базі книгозбірні , працює і розвиває творчі здібності усіх бажаючих юних акторів.
Тож зі святом вас театрали дорослі і малі !.
КОРОТКА ДОВІДКА ПРО ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ
Міжнародний день театру відзначають 27 березня на всій планеті з 1961 року за рішенням IX конгресу Міжнародного інституту театру. Він є універсальною мовою спілкування людини з буттям. Одне з найстаріших мистецтв, він завжди є осмисленням актуального і реакцією на нього.
Театр залишається надією гуманізму, дає людині шанс зберегти і утвердити гідність, дає шанс на виживання. Неоціненну роль в утвердженні гідної постави української нації відігравали і продовжують відігрівати театри України.
Театр залишається надією гуманізму, дає людині шанс зберегти і утвердити гідність, дає шанс на виживання. Неоціненну роль в утвердженні гідної постави української нації відігравали і продовжують відігрівати театри України.
Театральне мистецтво в Україні бере початок з фольклору.
У веснянках, купальських та обжинкових піснях, у колядках та щедрівках, у весільних та похоронних обрядах наявні яскраві елементи лицедійства: слова, мелодії, танцю, пантоміми.
За часів Київської Русі скоморохи започаткували примітивний театр – потішні видовища на майданах і базарах.
Пізніше, в XVII – XVIII ст., популяризаторами своєрідного театру були студенти Києво-Могилянської академії, які під ставили інтермедійні вистави. Також широкого розмаху набули вертепи – мандрівні театри маріонеток із соціально-побутовими перфомансами.
У веснянках, купальських та обжинкових піснях, у колядках та щедрівках, у весільних та похоронних обрядах наявні яскраві елементи лицедійства: слова, мелодії, танцю, пантоміми.
За часів Київської Русі скоморохи започаткували примітивний театр – потішні видовища на майданах і базарах.
Пізніше, в XVII – XVIII ст., популяризаторами своєрідного театру були студенти Києво-Могилянської академії, які під ставили інтермедійні вистави. Також широкого розмаху набули вертепи – мандрівні театри маріонеток із соціально-побутовими перфомансами.
Перший український стаціонарний театр був відкритий уЛьвові в 1795році, ачерез 24роки з’явилася перша українська п’єса «Наталка-Полтавка» Івана Котляревського.
Немає коментарів:
Дописати коментар